Хіба можлива біль і радість разом?
Невже бувае разом зрада і любов?
Чому тебе ніяк не можу зрозуміти?
Не бачу - сумно, а зустріну - утікаю знов!
Мабудь тому, що ти дві маски маєш,два лиці.
Одну, коли до мене йдеш вдіваєш.
Та лиш на мить від'їдеш, вже в другій
Красуню іншу щиро зустрічаєш.
Різниця лиш у тому,що вона,
В усьому згідна і ні в чому не жаліє.
Мені ж доводиться вмирати від брехні
І злої зради, що прощать не вмію.
Тепер ти став найпершим ворогом моїм,
Що найсильнійше моє серце крає.
Як бігла я до тебе повная любові і тепла,
Так з недовірою тепер втікаю!
Перетворився у тварину - хитрий лис,
Який містечка ліпшого шукає.
Раніш з коханкою про мене лепотів
Тепер з моїми подругами в сміття засипаєш.
Та я не хочу лаяти тебе,
Бо кожен з нас свою дорогу має.
Відповімо усі ми за гріхи,
Лише зостав мене, прошу, тебе благаю!!!
Зостав мене, тебе благаю!
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2011
Свидетельство о публикации №111101507783
Свидетельство о публикации №111101507783
Рецензии