Притрушений росами ранок
І склянка води без газу..
Береза, в осінь убрана,
Вклоняється вітру-Пегасу.
Тебе неможливо забути,
Ти той, хто вривається смутком,
В вірші доливає отрути.
Від кого нема порятунку..
Ти той, хто шепоче про ніжність,
Ховаючи меч за спиною.
Та знову, цілунком зігрівшись,
На мене іде війною.
__________________________________
картинка с интернета
Ти той...
© Copyright: Лала Цукерман, 2011
Свидетельство о публикации №111101504750
Свидетельство о публикации №111101504750
Рецензии