Душi натхнення

Відзеркалились у морі гори сині,
Не знімають шуби снігові.
До природнього зубчастого  заливу,
З хребтів кущі збігають їм до ніг.

А вода і небо темно-сині,
І хмаринки сонні не пливуть.
Спів пташиний в цих місцях не лине,
Лиш орли на скалах гнізда в’ють.

Погляд горизонту досягає,
Де в гірських обіймах небеса.
Там моє натхнення піднімає,
З погляду, відлунившись душа.


Рецензии