Параллели
(Николай Лобанов,
Цветём, рассудку вопреки,
Любя, глядим поверх врагов.......
Прикосновение реки
К покатой грусти берегов,
Теченье ив и тополей.....
Сбывая память по утрам,
Живём с годами - веселей,
Считая осень - по ветрам.
Вот будней новая глава,
Где мы - у нежности в плену, -
Распив заветные слова,
Идём выгуливать луну...............
Паралелі (вільний переклад П.Голубкова)
Квітемо, розуму, немовби, всупереч ми,
Дивимось, люблячи, поверх всіх ворогів...
Ріка торкається легенько, недоречно,
До смутку давнього похилих берегів...
Там течія із верб, тополь та тиші...
Збуваючи всю пам'ять рано вранці,
Ми живемо з роками - веселіше,
Осінь рахуючи – вітрами, що зненацька...
Ось буднів найновіша вже глава,
Де ми усі - у ніжності в полоні, -
Розпивши заповітні всі слова,
Йдемо вигулювати місяць там, «на лоні»...
Параллели перевод на украинский
© Copyright: Петр Голубков, 2011
Свидетельство о публикации №111101304067
Свидетельство о публикации №111101304067
Рецензии