Обiд

Для шлунка не важить, що в роті було.
Чи шкварка, чи піца, а чи - макарони.
Дасть крові поживу, для тіла твого
Якими  б не були чиї раціони.

Картопля, котлета, а чи олів’є.
Кавовий напій наш, а мо – «аффогато».
Калорії з їжі,  як сік,  шлунок п’є.
Продуктів та страв на сім світі багато.

Ну, звісно, по панськи, у ресторані
Гарсони, панянки, та тії ще пані.
Виделки, ножі і для риби й креветок.
Вин досить заморських, шовкових салфеток.

У шлунку всі страви стають однакові.
А далі й тим більше – звиняйте на слові.
Їмо ми щоб жити? – питання просте
Коли вже надмірно, то дещо росте.

А що на обід, на вечерю й сніданок?
Ти сам обираєш: будинок та ганок.
Важливо не те, що сьогодні з’їси?
А те, що освітлює душу краси.

Обід лише сам з’їж, як приказка каже!
Та, най після того і сало зав’яже.
Щоб було що з’їсти - то тра працювати,
Як ні - то навічно приляжеш поспати.

Поет ХХ сторіччя 12 Х 2011