Тихо вiтер шепоче менi казку про осiнь,
Застиляючи листям дорогу.
Зiгрiвае теплом ще по лiтньому досi,
Вiдганяючи з серця тривогу.
Казка рiдна i мила, мов з дитинства лунае.
Забавляючи дивним сюжетом.
I мов пiсня чаруе мене,забавляе,
Все новим, мелодiйним куплетом.
Осiнь-жiнка зваблива, з золотистим волоссям.
З синювато-палкими очима.
В нiй единiй навiки двi долi сплелося.
Е i добре i зле за плечима!!!
Осiння казка...
© Copyright: Стевия, 2011
Свидетельство о публикации №111101204674
Свидетельство о публикации №111101204674
Рецензии