Одного разу на жнива
Зустрілися всільраді
Вельмишановнийголова
Йому ми булираді.
Бо в нас завданнятаке є
Редакція заслала
Він інтерв’ю ужедає
Питання першестало:
-Намвже відомо про посів,
про зерна, прокультуру.
Вельмишановнийзразу сів.
І взявся забандуру.
- Ой людоньки, гарний врожай
Чекає цього року!От гречечку усім нам жаль.
Зійшла ранішестроку! І відродила, погнила, посохла на рівнині
А уряд цінипідніма… краде по копійчині…
- Шановний пане голова,
а вам хіба не страшно?Якщо не буде врожаЯ,
не будем їстикашу!
І каже мудрий дід до нас, і вуса потирає
- Ще добре, що є хліб у нас!
Лиш правдонькинемає!
-Аскоро вибори будуть, у діда ми питаєм..
І всі на виборипідуть, за кого Ви?
Гадає….
-ЗаУкраїну я! Діти…
Хіба знайдетекраще? Не було б страшної біди
Якби не таківласті!
-А щоробити? Жити як?
Шановнийусміхнеться, і так до нас, як до рідних
Питає: -Якживеться?
- Є що поїсти, щовдягти, усі живі здорові.
Хіба не щастя вдоброті та у прекрасній мові?
-Але жми пане вже не ті, і час цей технологій…
-Ойдіти, діти не кажіть! Цей час бандюг і лохів!
Згубили наше все село, усіх позабували!
А ми живі, ми бачимо, ми теж колись кохали…
Поважний встав ідо вікна. Прийшов, як заспіває:
- Нема на світі владаря, який нам помагає…
Немає демократії,немає комунізму! А нічогісінько нема!
Нема патріотизму!
І мудрий вийшовза поріг. Сказав лише одненьке:
-Любіться дітоньки мої, любіть себе і неньку!
Ми попрощалися ізним: - Тримайтеся дідусю.
А він промовивнам услід: Я з правдою вернуся!
Свидетельство о публикации №111101100862