Осенняя сумятица... Из Соловья Заочника

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2011/10/10/2124


…и плесень времени лечить на потолке,
на стены – в листьях солнечных обои,
порог – доска к доске: рука к руке…
до скрипа вымыть окна – всё без сбоя…

в минуты отдыха – блуждать в садах, лугах,
где солнце паутиной оплетает
надежды, что в сомнениях растают,
в седой траве запутавшись слегка…

…на счастье  выпить капельки росы -
что семена для сердца в утешенье...
и верить в то, что осени смятенье,
как боль, под снегом стихнет до весны…

…печаль оставить – шелесту дождей,
отважиться нырнуть в себя без страха,
до всех глубин достать, познать в беде
и в радости… и чистую рубаху –

надеть… как окна, душу протереть,
чтоб различать в ней золото и медь!..


Оригинал:

На  стелі  вилікувать  плісняву  часів,
на  стіни  -  в  листі  сонячнім  шпалери,
підлога  -  дощечка  до  дощечки,  як  спів...
До  рипу  шибки  вимити...  В  перерві

блукати  мріями  в  садах  і  по  полях,
де  сонце  заплітає  в  павутиння
мої  хисткі  й  заплутані  надії,
непевності  травицю  сиву  розстеля...

...збирати  щастя  з  трав  краплинами  роси,
насіннячком  -  розваги  і  розради,
і  вірити,  що  осені  безладдя  -
сховається,  мов  біль,  під  снігом  до  весни...

...лишити  синій  смуток  шелестам  дощів,
наважитись  поринути  відверто
до  темних  вікон  твого  таїнства  душі...

До  сяйва  шибки  вимити!  Протерти!