Старо іво, не сумуй, не треба,
Бо і я з тобою поряд гнуся.
Через силу дивимося в Небо! -
Кожен день туди сама дивлюся.
Роки перестала рахувати.
Так люблю життя!.. Онуці рада!
Більше стала тільки міркувати,
Вчусь у Бога - Він моя порада.
Людям говорю про те, що взнала:
Радість в серці, що у Дусі ходжу,
Що життя із Богом пов'язала,
І до Нього руки свої зводжу.
Старо іво, витри хутко сльози,
Рід наш далі буде неодмінно.
Не сумуй же на своїй дорозі,
Коли з Богом – на душі спокійно.
11.10.2011
Натхнення від:http://www.stihi.ru/2011/05/31/4959
Стихотворение на украинском языке.
Коли з Богом...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2011
Свидетельство о публикации №111101103596
Свидетельство о публикации №111101103596
Рецензии