Осенняя импровизация

    Осіння імпровізація

Золотавий вересень
Розгорнув свої жовті вітрила,
І палаючий обрій
Променистими хвилями грає.

Біля вогнища нашого
Літають прозорі метелики,
Прислухаючись до химерного хору
Охопленого вогнем хмизу.

Мені добре з тобою. На колінах твоїх
Я лежу, мов дитина -
Як легко, прозоро, чудово!

Дивлюсь в очі твої – зупиняється час,
І хвилини не знають:
Чекати чи плинути далі ...

17 листопада 2002

© Йоганнес Шлаф
© Вадим Лисовой (украинский перевод)


Рецензии