Осенняя импровизация
Золотавий вересень
Розгорнув свої жовті вітрила,
І палаючий обрій
Променистими хвилями грає.
Біля вогнища нашого
Літають прозорі метелики,
Прислухаючись до химерного хору
Охопленого вогнем хмизу.
Мені добре з тобою. На колінах твоїх
Я лежу, мов дитина -
Як легко, прозоро, чудово!
Дивлюсь в очі твої – зупиняється час,
І хвилини не знають:
Чекати чи плинути далі ...
17 листопада 2002
© Йоганнес Шлаф
© Вадим Лисовой (украинский перевод)
Свидетельство о публикации №111101103536