Нет вдохновенья без любви...
Оно проходит как мгновенье…
Расставив точечки над «i»,
Да улучшает настроенье…
Весною, осенью, зимой,
Подходит пред самим рассветом,
Не просто так, само собой,
Являя мысли, также, летом…
И силами небесных уз,
Наносят думы на бумагу,
Сердцами тонких, нежных Муз,
Деяние подобно магу.
Нет вдохновенья без любви,
Одолевает миг прозренья…
У дарованья нет везенья,
Они друг с другом - визави…
Автор Геннадий Сивак.
8 октября 2011 года.
Свидетельство о публикации №111100908553
Оно проходит как мгновенье…
Расставив точечки над «i»,
Да улучшает настроенье…
ТАКИ ДІЙСНО ТАК,,,,,,
Коли взаємність надихає -
Свіча, палаюча в тиші,
Думки в мережку заплітає,
Благословенні у душі.
Слова стікаються рядками,
В чуттєвий від жаги фантом,
Відкритий зорями-стежками,
Освячений самим Христом.
Політ фантазії раптовий,
Здіймає океанний шквал,
То на стежину барвінкову,
А то на зоряний причал.
Від захвату пірнаєш в ночі,
Рядки складаючи в вірші,
Вінчаєш красоту дівочу,
Що гордістю щемить в душі…
Веселку в коси заплітаєш,-
Кохання освятив навік,
П’янкою ніжністю злітаєш -
У творчий, трепетний потік…
Дуже приємно, що Ви з України.
Запрощую Вас завітати до мене на сторінку, де цей вірш, на російській мові http://www.stihi.ru/2011/12/30/7241
Раиса Андрющенко 15.01.2012 16:24 Заявить о нарушении
Щиро Вам дякую за чудовий ваідгук!!!
Бажаю щастя.
З повагою, Геннадій.
Геннадий Сивак 15.01.2012 16:33 Заявить о нарушении