Безслідно промайнули наші ночі,
Зізнання – поцілунком на вустах.
Пишу листи... мабуть до листоноші,
Дарма шукаю зцілення в словах.
В моїй кімнаті вже немає твого неба,
В твоїй кімнаті вже нема моїх зірок.
Ти лиш душі моєї жалісна протреба,
Ти лиш потік тих нерозділених думок.
Твої вуста, твій голос, погляд, очі...
Саме за це я тобі серце віддала.
Та обіцяй, що не забудеш наші ночі,
Я обіцяю: не забуду ті слова.
4.10.2011
Нашi ночi
© Copyright: Дарина Савватеева, 2011
Свидетельство о публикации №111100901355
Свидетельство о публикации №111100901355
Рецензии