Захворіла у Петра
Якось жінка Галя
- Треба лікаря позвати -
Чоловік зітхає
Прийшов лікар і Петра
Попросив із хати
- Буду, каже, вашу хвору
Галю оглядати
Стоїть Петро за дверима,
Спокою не має,
Раптом чує, ескулап
З кімнати гукає:
- Принесіть мені, будь ласка,
Якщо є, зубило!
У Петра від переляку
Ноги підкосило…
Задрижало все назовні
І усередині :
- Що це ти, кричить , зібрався
робити дружині ?!
Увірвався у кімнату,
А тоді щодуху
Як зацідить ескулапу
Прямо в ліве вухо!
Потім в праве! І почав
Його молотити!
- Я тобі, кричить, не дам
Галю загубити!
Той благає : Відпусти!
Так можна і вбити!
Я ж збирався тим зубилом
Чемодан відкрити…
Зубило
© Copyright: Наталия Вербицкая, 2011
Свидетельство о публикации №111100803148
Свидетельство о публикации №111100803148
Рецензии
НАТАЛИ! Такой позитив от Ваших стихов! Целый день, как вспомню, хохочу.Где Вы и темы такие берёте? Правда, жизнь сама подсказывает.Сама задала вопрос, сама ответила.И такое бывает.
С уважением Тамара.
Тамара Фёдоровна Тихоновская 20.12.2011 10:34 • Заявить о нарушении
С уважением Тамара.
Тамара Фёдоровна Тихоновская 20.12.2011 10:34 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.