Не гайте час!
Надію ніжно обійміть!
Немов маленькую дитину
Її до серця пригорніть!
Дозвольте їй, малій, поплаккть!
Нехай крізь сльози вийде сум!
Це-його мить! Це-його свято!
Це-саме час для плідних дум!
Нехай в цей час проллються сльози-
Це так спілкується душа!
Їй не давав сказати мозок-
Усе кудись він поспішав!
"Це-не реально, не логічно!"-
Він намагався запевнять!
Сльози-то сабкість, так вже звично!
Ось так нас іздитинства вчать!
Та навпвки-то сильні плачуть!
Лиш сильні вміють пробачать!
Та сильним завжди бути важче
Й скдніше,аніж зла бажать!
Хай вийде сум, в лиху годину
В душі надію залишіть!
Й зберіть у серці воєдино
Усе, що дає силу жить!
Свидетельство о публикации №111100700656