Нам воля тiльки сниться
Нам воля тільки сниться
Мені тісно у дикому полі,
І порожньо в міській метушні,
Де блукає загублена воля,
В затяжнім, безпробудному сні.
Де, як вип`ють, являється мова,
Перемішана гаслами «геть»,
А проснуться, на горлі закови,
Плює в душу буденність суєт.
А на чолі паяци гигочуть,
За паяцами юрми грядуть,
Поборотись за правду не хочуть,
А тут кістку під стіл подадуть.
Полонила усіх клоунада,
Хвиля котить майданами цирк,
Хтось горланить сто літ слово «зрада»..,
Надвечір`я заховує крик.
Коли смеркло майдан затихає,
Утопає в старезній брехні,
Кінця й краю облуді немає…
Глупа ніч і примара у сни.
21.03.2011 року
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2011
Свидетельство о публикации №111100608794
Свидетельство о публикации №111100608794
Рецензии