Квадрат Малевича

 Квадрат Малевича

Догорає вогонь,
Свічка воском спливла,
Відгуляв Купідон,
А тебе більш нема.

Гасне тихо камін,
Почорніла зола,
Бродить скрізь твоя тінь,
Згусток суму і зла.

Гробова тишина
Серце круками рве,
Зацвіла сивина
І по скронях пливе.

Потемніло в очах,
Небокрай не багрів,
Спокій зовсім зачах,
Чорний жах полонив.

Калатає душа,
Груди давлять тиски,
Чорт ллє пекло з ковша,
Розчиняє думки.

Ніжно дзвін задзвонив,
Засвітився квадрат,
Темний люд повалив,
Звав останній набат.


Ясно світ голубить,
Більш нічого нема,
Все німе і мовчить
Та небесна пітьма.

Зачинився квадрат
І відкрилось вікно,
Заховався розбрат
За пусте полотно.

Я піднявся з колін,
Тяжкі думи стряхнув,
Відштовхнувся від стін,
Свіжий ранок вдихнув.

Зоря ясна зійшла,
Зникла вмить твоя тінь,
А за те, що пішла,
Шлю мій низький уклін.

Що тебе вже нема,
А краса, в сто карат,
Комусь стала пітьма,
Що веде у квадрат.

Я дивлюсь у вікно,
Чую щебет птахів
І  пусте полотно
Малювати зволів.

27.02.2011 року