Н ч була казкова...
Зорі променіли.
Відірвати погляд від них я не могла.
Ти мені промовив:
«Де ти там поділась,
Чи ти їх не бачила отого добра?»
Я сто років майже
Не дивилась вгору
І за небом зоряним скучила душа.
Що для мене важать
Ті далекі зорі,
Хай твоя душа в моєї спита.
Наче з них я прилетіла,
Там моя домівка…
«О, чекати вже несила,
Не дурій же, жінко!»
Свидетельство о публикации №111100607358