Пiсня про зайцiв

  В начале, как обычно, оригинал:

        Песня про зайцев.

В тёмно-синем лесу, где трепещут осины,
Где с дубов-колдунов опадает листва,
На поляне траву зайцы в полночь косили
И при этом напевали странные слова:
А нам всё равно, а нам всё равно,
Пусть боимся мы волка и сову,
Дела есть у нас, в самый жуткий час
Мы волшебную косим трын-траву.
А дубы-колдуны что-то шепчут в тумане
У поганых болот чьи-то тени встают.
Косят зайцы траву, трын-траву на поляне
И от страха всё быстрее песенку поют:
 А нам всё равно, а нам всё равно,
Пусть боимся мы волка и сову,
Дела есть у нас, в самый жуткий час
Мы волшебную косим трын-траву.
А нам всё равно, а нам всё равно,
Твёрдо верим мы в древнюю молву -   
Храбрым станет тот, кто три раза в год
В самый жуткий час косит трын-траву.
А нам всё равно, а нам всё равно,
Станем мы храбрей и отважней льва         
Устоим хоть раз в самый жуткий час
Все напасти нам будут трын-трава.
А нам всё равно, а нам всё равно,
Твёрдо верим мы в древнюю молву  -
Храбрым станет тот, кто три раза в год
В самый жуткий час косит трын-траву.

Комментарий: В песне поднимается тема преодоления страха путём сельскохозяйственных работ. Страх преодолевается как волшебными свойствами убираемой травы, так и выбором места и времени уборки.

                Пісня про зайців.

У дрімучому лісі, де червона калина,
Полюбляє ходити там чаклун-лісовик.
На галявині там зайці сіно косили.
Щоб не страшно було, вони їли часник.
А нам все одно, а нам все одно –
Так волають зайці на весь ліс.
«Наїмось часнику, - кажуть як на духу –
Не підійде к нам ані вовк, ні лис.
Лісовик навшпиньках підійшов до галяви,
Трохи далі з’явилася баба Яга.
Але дух часнику так вітав над зайцями –
Повтікали вони, зайці ж їм – га-га-га!
А нам все одно, а нам все одно –
Так волають зайці на весь ліс.
«Наїмось часнику, - кажуть як на духу –
Не підійде к нам ані вовк, ні лис.
Відтоді зайці там стали ще сміливіше.
Як зберуться до купи кільканадцять зайців -
Поїдять часнику, заспівають гучніше,
Як піймають лису, то наставлять синців.
Іншим разом підійдуть до вовчої хати
Погризуть часнику, починають горлати:
Виходи ти до нас, сіроманець кудлатий -
Разом нас багато, нас не подолати.
А нам все одно, а нам все одно –
Ми не боїмося  навіть і лева
Слава часнику! – гукнемо на лугу –
Ось така у нас чарівна трава.

 Коментар: Пісня підказує нам нетрадиційний спосіб подолання страху. Виявляється, що чарівною травою можуть бути і традиційні овочеві культури, якщо їх використати відповідним засобом.
 Особливої пікантності надає цій пісні натяк на події помаранчевої революції, коли український народ (або його частка) подолала свій страх перед владою. Чим це закінчилось також усім відомо.