Украино, ридна ненько

Україно, рідна ненько
Ти чарівна і гарненька
Сонцем  раннім зустрічаєш
І красою всіх вінчаєш.
Хто тебе не ґвалтував
Але силу не забрав.
Не забрав красу твою
Гідність у святім бою.
Проти ворога твого
Сина ставила свого
Ти завжди матусю рідна
Думка твоя жила світла.
Але раптом сини й дочки
Стали рвати всі листочки
З твого дерева святого
І не знають що до чого
Сваряться межи собою
І готові вже до бою
Не за рідненьку матусю
Козаки  мнуть спини й вуса
А про себе кожний дбає
Ще й усіх усюди лає
У сварках и перепалках
Беруть діти твої палку
Хто й гвинтівку вже несе
Правий кожний над усе.
Кажуть діточки невірні
Що вони без сили сильні
І забули що в єднанні
Сила наша і в коханні,
І в любові, і в повазі
Жити будемо ми з газом
У свободі лиш тоді
Як подумаємо всі
Про спасіння і свободу
Для свого всього народу.
За що других лаємо
Як свого не маємо
 У тих, хто думає про себе
Нам навчитись у них треба.
Вони дбають про своє
А нам гордість не дає
Взятись разом за країну
Щоб цвіла як та дівчина
Котра з ранку прибирає
І до праці хист той має
А на сварки нема часу
Бо загине     матір  наша.