Стар мурмилi
Старі мурмилі
Я комунізм не вихваляв,
Не витворяв хвалебни оди,
Спецслужбам друзів не здавав,
Мені гидке лукавство зроду.
І, як уси, тихенько тлів,
Ловив на кухні вражи хвилі…
У троцьких таборах не прів,
Що в українському Сибірі.
І, як дурепа, все чекав,
Що прийде праведний Месія…
Богів у храмах не благав,
Не клянчив долі у Марії.
А коли судний час настав,
Не біг скажено в демократи,
І, як раніш, вірши писав,
Моїм укоханим дівчатам.
У різних рухах брехуни,
Які на зірках пупи рвали,
На жовто-синім полотни,
Ветхий обман переписали.
І знову строчать, як тоді,
Один на одного пасквілі,
Полонять славу на біді,
Ґвалтують збочені мурмилі.
Усе проходить й це мине,
Уже іде народовладдя.
Народ недугу прожене
І спопелить вогнем прокляття.
18 березня 2011 року
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2011
Свидетельство о публикации №111100601096
Свидетельство о публикации №111100601096
Рецензии
