Сумни думки
Сумни думки, таке життя,
Журливи вірши я складаю.
Усе втопилось в забуття,
А коли випливе, не знаю.
Мінорно потяг мене мчить,
Риплять обшарпани вагони,
А день надувся і мовчить,
Ніч держить бранцем у полони.
Дивлюся тупо в темноту,
А там нічого я не бачу,
Лиш обіймаю пустоту
І нерви, як непотріб, трачу.
Здається, наче, і не сплю,
Але зовсім й не пробудився…
Я морок жадібно ловлю,
Душею й тілом притомився.
Я на світанку пробуджусь,
А день, як маг, все поміняє,
Я в темені всю ніч борюсь…
Зоря зійшла, уже світає…
Сумни думки, тяжке життя
І я пишу вірши журливи…
Я ще вернусь із забуття
І проросту на живій ниві.
14.11.2008 року
Сумни думки
© Copyright: Микола Паламарчук Червень, 2011
Свидетельство о публикации №111100601090
Свидетельство о публикации №111100601090
Рецензии
Очень понравились Ваши
"Сумни думки", Николай.
А финал - обнадёживающий.
Да будет так, с Новым Годом!..
Тепло,
Пастушка 03.01.2012 09:37 • Заявить о нарушении
"Сумни думки", Николай.
А финал - обнадёживающий.
Да будет так, с Новым Годом!..
Тепло,
Пастушка 03.01.2012 09:37 • Заявить о нарушении
Спасибо. Я почти всегда заканчиваю все с оптимизмом. иначе смысла нет. С Новым Годом Вас и удачи везде и всегда.
Микола Паламарчук Червень 03.01.2012 20:38 Заявить о нарушении
Микола Паламарчук Червень 03.01.2012 20:38 Заявить о нарушении