Вiдлуння мрiй

Я їду по дорозі
І лічить мій лічильник
Кілометри до тебе
Бо я далекобійник

Ти зараз так далеко
Ведеш своє життя,
Та лиш при спілкуванні
Впадаєш в небуття

Чому так гірко в роті,
Чому є біль у серці,
Чому вони палають - вогні,
А їх догрецця

Де буде моє щастя?
Коли, цього не знаю
Але до тебе Ліля
Кілометри питаю

Можливо це поспішно,
Можливо це є смішно,
Але душа палає
Хіба то є так грішно...

Ось бачу рідне місто,
А ось я на чужині.
Де вірність я шукаю?
Чому ж до тебе лину?

Минуло мало часу
Ми ще чого не знаємо
Не розумієм дещо,
Та палко вже співаємо.

Коли білявка діва
Закидає снігами
Морози прийдуть вітром
Теплом ти будеш самим.

Вкриватимеш все тіло,
Мов ковдрою барвисто.
Напоїш ти ще кавою,
Бо моє серце чисто.

І я оцю опіку
Все життя пам'ятатиму
Минатиме цей день,
А я тебе не знатиму.

До серця прислухаюся
Нема порозуміння
Воно десь так далеко,
Можливо в тебе Ліля?

Як ти відреагуєш,
Мені цього не знати
Тобі його читаю,
Що ж вмію я співати.

Але слова не дійство,
Можливо кажуть люди,
Тому так. От є дійство
Мій корабель прибуде

На станцію, чи прип'ять
Кілометри з-лічивши,
Щоб бачитись з тобою
Зовсім не поспішивши

І лиш надвечір зоряно
І вдень бува так сонячно
Отак тобі писатиму
В душі десь буде боляче

Але ця біль від радощів
До-слізно проникає
Я корабель до вірнощів
До тебе направляю.