Як ти пішов, я не кричала
Тобі у слід поганих слів,
До болю в серці я кохала
Лише тебе, коханий мій.
У звичку стало ображати
Мене. Навіщо і за що?
Ні, не уміеш ти кохати
І цінувать людське добро.
В твоїй душі одна лиш осінь,
Зима, а літа в ній нема.
Тепер уже ніхто не спросить:
Чия вина? Твоя? Моя?
ЧИЯ ВИНА
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2011
Свидетельство о публикации №111100506500
Свидетельство о публикации №111100506500
Рецензии