Мовчання - золото...

Мовчання – золото, розмова – срібло…
Знайома мудрість? – Вона відносна:
В словах буває осяйне світло,
А від мовчання буває млосно…

В житті немало умов трагічних,
В яких мовчання спасінням буде…
Немає тверджень незмінних, вічних –
Хай шепіт серця пильнують люди:

Воно підкаже, коли мовчати,
Щоб простір гнівом не отруїти,
Де щирим словом слід лікувати,
Як дарувати сердечні квіти…

Тут варіантів така безмежність, -
Багатий вибір – для нас вагання…
Підказуй, совість! – Бо протилежність
Теж має право на існування!..

Дай серцю тишу, дай мови срібло –
Найбільша цінність – Творцю довіра:
Від Нього ллється нам в душі світло,
Миттєва мудрість – сердечна міра…

Я дуже вдячна мовчанню-золоту:
Воно карбує срібні слова!
Таку лиш Мудрість шаную змолоду,
Бо в серці сила її жива!

05.10.11       http://www.stihi.ru/2012/04/04/3147

               Перевод на русский В. Панарина


Рецензии
Любовь Ивановна, я попробовал перевести Ваше стихотворение на русский язык. Сильное стихотворение. Умное. Спасибо Вам за него. Если что то неправильно, то напишите мне в ответе. Я исправлю.
http://www.stihi.ru/2012/04/04/3147

Валентин Панарин-2   04.04.2012 10:45     Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.