У чому сенс твого життя?
Воно як постріл в небуття
Розкинуло свої тенета,
І гне тебе до каяття
Ти б'єшся в стіну, потім в іншу,
І вириваючись до інших,
Прямуєш іншими путями,
Що не складають зверху пани.
Вони всі здохнуть в один день,
Бо мі йдемо вже без пісень,
Бо наша мова йде від серця,
Яке не просто тільки б'ється.
Воно співає, рве до бою,
Рве все довкола на шмаття,
І всі кричать : "У небуття!
Тих виродків, що йдуть по трупах,
Не озираючись назад.
Вони непотріб в наших муках,
Що розчиняють зорепад.
;
1
© Copyright: Сергей Лепеха, 2011
Свидетельство о публикации №111100406901
Свидетельство о публикации №111100406901
Рецензии