My Darling Clementine!

Душа  у  неї  -    тірамісу  з  лікером  амаретто,
 кожен  дотик  як  шовк,  голос  зі  слів,  наче  мозаїка,
 вимощена  цукатами.
 Вона  як  звично  сяде  поряд  з  ліжком 
 самозакоханого  прозаїка,  щоб  він  спокійно  та  міцно
 заснув.Одягне  на  спинку  крісла  його  велюровий  светр.
 Ніч  розтопиться  воском  від  ліхтарів,  десь  у  ній
 Рей  Чарльз  свій  улюблений  джаз  гратиме.
 Тиша  зайде  в  кімнату  ніжками  36-го  розміру,
  проб'є  наскрізь  сріблом  втомлені  мочки.
 Якщо  це  залежність,  тоді  нехай  прямісінько  в  вену
 великими  дозами  вводять    гліцериновий  розчин.

 Там    тремтить  на  підлозі  клубочок  шерсті,
 вона  стискає  його  у  обіймах,  ставить  собі  на  коліна...
 Досі  ховає  від  мами,  подарований  на  заручини  перстень,
 бути  настільки  щасливою-н  е  с  т  е  р  п  н  о.  Навіть,
 якщо  той,  хто  сколихнув  її  серце  -  до  смішного  простий, 
 наївний.
 Коли  довколо  сотня  чванливих  хіпстерів 
 облизуються  та  пускають  на  неї  слину.
 Коли  кожне  авто  хтиво  сигналить,  варто  їй
 лиш  іти  узбіччям.
 Коли  тільки  лінивий  в  слід  не  кричав:
 "Я  обожнюю  твої  сідниці!"
 Вона  допалює  у  своїй  цигарці  вічність.
 А  йому  щоночі  сниться,    як  пахне  її 
 душа  дрібкою  сонця  й  кориці,  захована  в  ямці  біля  плеча.

ID: 28