БОЛЬ
Вже,мабуть,забути все пора...
Та душа моя того не знає,
Ще сумує,плаче ще вона.
Скиглить,немов зранена тигриця,
Б'ється,ніби стрелений кимсь птах.
Я ні наречена,ні вдовиця
Ти чужим блукаєш по світах...
Ти не обіцяв мені нічого
Казку цю намріяла сама.
В мріях я зробила з тебе,,свого'',
Але ти чужий,а я одна...
Кажуть,що кінець всьому буває
Моїм мріям теж прийшов кінець...
Посміхнуся,хай ніхто не знає,
Що у серці лиш журби вінець...
Свидетельство о публикации №111100307112