Пусти мене. Я б льше так не можу

Юрий Мялов
Холодне  «денне»  світло  уночі.
 Не  менш  холодна,  одинока  постіль.
 Гучний,  болючий  крик  душі.  І  ці  Твої  слова:
 «Пусти  мене.  Я  більше  так  не  можу…»

 Клубочеться  у  мозку  чорний  смуток.
 Не  хочеться  впадати  в  відчай,
 Та  ж  досі  дуже  ще  болить.
 Я  навіть  радий,  що  Тобі  знайшовся  (чи  знайдеться)  ліпший…

 Пошепки:  «Надобраніч!»  -  сам  до  себе.
 Твій  образ,  наче  він  вкарбрваний  в  сітківку:
 В  Карпатах.  Ми.  Дерева  аж  до  неба,
 Яскраве  сонце,  добрі  люди…  гірко… 
 00:53  /  18,02,2011


© Copyright: Юрий Мялов, 2011
Свидетельство о публикации №111100300708
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юрий Мялов
Рецензии
Написать рецензию
Все пройде, Юр1ю, все буде так як треба,
Книгу життя свого Ви т1льки почали.
Пройде 1 гор1чь, мов хмари на неб1,
! посм1хнеться живе Сонце з-за гори.
Натхнення Вам, та Кохання!!! Анжел1ка.

Только Ритм Добра   10.10.2012 22:37   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Юрий Мялов