…Не пишеться. Вже вкотре. Бо нема
В душі цунамі, гейзера, вулкана.
Емоцій - нуль. Я – наче шаурма,
Чи мертва риба в дзьобі пелікана.
Думки мов лід, холодні та слизькі.
Їм не кохання – збочення потрібно.
Півкулі мозку ділять, мов князьки!
А діла – зась, бо ж накришили дрібно.
І ангел мій десь (може, в магазин?)
Повіявся, лишив мене в недолі.
От і сиджу вже декілька годин.
А аркуші мої – самичо-голі,
Незаймані, цнотливі, мов сніги
На неприступних схилах Аннапурни.
Щось вдіять я не здатен. Так борги
Мої духовні мстять мені культурно…
2011.
Знову...
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111100200929
Свидетельство о публикации №111100200929
Рецензии