Нам сняться дивнi, незбагненнi сни...

Нам сняться дивні, незбагненні сни,
Нам сниться небо і зелені зорі
І промені космічної весни,
Які на клапті розірвали морок

Ми в снах злітаєм птахами до хмар,
Вітрами напуваємо вітрила,
Нам сниться оксамитова пітьма
Й материки, яких ще не відкрили

Нам сняться закривавлені хрести
І прометеї, до зірок прикуті.
Наш вік людський - не світло в темноті,-
Це тільки спогад про давно забуте.


Рецензии
Це тільки те, що ми прожили
І вже забули, ніби сон.
Аж кров, все рівно, в жилах
Так сильно б*ється в унісон

Тим спогадам, що час від часу,
Приходять ранком в снах,
Мов потяги з туману на перон...

Мені теж доволі часто сняться незвичайні сни... і добре, що вони є, бо не дають забути нам самих себе.

З повагою,
Воїн Світлий-Сяюче Світло

Николай Цупренко   11.10.2011 09:52     Заявить о нарушении
Спасибі.Мов потяги з туману на перон. І саме під ранок.
Щиро,

Иван Андрощук   18.10.2011 08:42   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.