Ніч… прохолода… спалахи на небі…
Свіжість повітря… гуркіт… далечінь…
І тихо так… І місяць наче легінь
Збирається до зірочок своїх.
Дерева колихають. СтИха
Співають колискову дітлахам.
І ніч уже у повні груди диха,
Дарує подих ніжності вітрам.
І він уже заплющив оченята,
В мандрівку снів тихенько вируша.
Твій сон охороняють янголята,
До тебе в гості казка поспіша.
Заснуло вже моє велике місто,
Торкнусь губами до твого чола,
Мабуть без тебе в цьому світі було б тісно…
Ти ж посміхаєшся у сні як немовля…
20/04/2010
Колискова
© Copyright: Ксю Супруненко, 2011
Свидетельство о публикации №111100203827
Свидетельство о публикации №111100203827
Рецензии