Автор Варвара Быкова(10 лет)
Ріс собі на дереві каштан. Він дуже радів, що народився на дереві,
що міг зверху бачити весь світ. Але якось прилетіла ворона, схопила каштан. Та по дорозі вона роззявила рота і впустила його. Каштан
впав у розмоклий грунт та дуже засумував. Він думав, що ніколи не побачить світ, бо його з*їдять черв*яки, яких було багато у
калюжі . Але якось в ранці він побачив, що з нього вибивається
росток. Він спитав сам у себе:
- Що це зі мною?
Та раптом почув:
- Дурненький, ти скоро виростеш і станеш великим каштаном ! -
Це сказала акація, яка росла поряд с калюжею.
І справді, через декілька років на тому місці ріс маленький
стрункий каштан.
Каштанчик
© Copyright: Светлана Мигур, 2011
Свидетельство о публикации №111100102459
Свидетельство о публикации №111100102459
Рецензии
Очань хорошо, Варенька! Единственое маленькое замечание: замени слово "дурнаенький" на другое- режет слух. Может быть, "Не хвилюйся, дитинко!" как вариант.
С уважением,
Изабелла Яковлевна
Изабелла Морозова 29.01.2013 05:35 • Заявить о нарушении
С уважением,
Изабелла Яковлевна
Изабелла Морозова 29.01.2013 05:35 • Заявить о нарушении