Розсипаe осiнь срiбло

Ще світить сонце променисте,
Хмаринки вітер розганяє.
Дарує осінь небо чисте,
Душі натхнення надихає.

Вона від радості літає,
За обрій, в ліс,  в село і в місто.
Красу  очима п'є й співає,
Ще  відчуває  подих літній.

Чому ж пташки вже не співають?
Ще  теплим  днем земля зігріта.
Та  осінь срібло розсипає
І календар  відрізав літо.


Рецензии