коли настає мить,
на яку ти чекав кілька років,
відчуваєш її так яскраво,
струни бринять, душі єднаються,
хоча насправді то лише твоя.
твоя душа приєднується десь
пускає корені, щупальцями обгортає чужу вільну,
але знайому душу,
умащується в ній, киплячій, бурлячій,
надовше б, поглибше б.
твій розум не може зупинити
того тремтіння, тріпотіння – бриніння струн.
твої очі відображуються у склянці чаю з трав
і ти вдоволений.
ти маєш сили жити далі,
ще пів тижня, півроку, рік, а може десять,
доки ця мить не вичерпає своїх сил.
а ти роби, роби все, щоб надовше, щоб поглибше.
пре2
© Copyright: Сингер Марла, 2011
Свидетельство о публикации №111092907122
Свидетельство о публикации №111092907122
Рецензии