Жахлива правда людства
Укутала усі міста.
Вона з собою принесла
Запах смерті на вустах.
Люди стали, мов стерв’ята,
Неначе подуріли.
Брат кидається на брата,
Підніма на вили.
Всюди передсмертні крики,
Люди гинуть в страшних муках.
Замість обличчя тепер пика,
Тих, хто помер, з’їдають круки.
Людство знищує себе,
Своїми же руками.
Скоро його час мине,
Воно помре безславно.
Свидетельство о публикации №111092906041