Сивина

Авторский текст:

Звалився світ в Аїдову безодню,
                загув вітрами невмолимий час –
Вона у дзеркалі побачила сьогодні
                на скроні сивий волос. Перший раз.

Злякалася... Схопила, відірвала,
                спалила на безжальнім сірнику,
Розвіяла та крихти розтоптала,
                і капнула сльозою на щоку.

Дієт примхливих жертва показова,
                товстів і худнув календар щорік.
Пробігло сонце різнокольорове
                в далеку ніч. Де ти, дівочий вік?

Сяйнули очі в срібній амальгамі,
                вивчався пильно профіль і анфас.
Молилась довго в тім жіночім храмі –
                є темна прядка, є! Останній раз…


Поэтический перевод авторского текста:Петр Голубков http://www.stihi.ru/avtor/golubkov44

Свалился мир в Аида преисподнюю,
Ветров жестоких пляска началась -
Ты в зеркале увидела сегодня
Седую волосинку. Первый раз.

О, ужас!.. Ухватила, оторвала,
Сожгла на безучастном огоньке,
Развеяла и пепел растоптала,
И капнула слезою по щеке.

Диет капризных ревностная жертва,
Толстела и худела каждый год,
Но убежало солнце разноцветное
В ту ночь. Где ж девичий полёт?

Глаза, сверкнув в зеркальной амальгаме,
Дотошно изучали профиль, фас.
Молилась долго в этом женском храме -
И темная есть прядка! В этот раз...