Тихi вулицi

Тихі вулиці старого міста

Кольорові доми, як моніста.

І сміюся я з вами, і плачу,

Бешкетую і мрію про вдачу.


На віконницях старі мережива,

Сонце в склі променіє пожежею,

Голова йде обертом від споминів,

Візерунків дитинства і променів..


Луни йдуть від співанки станичників,

Любо хлопчику дівчинку зичити,

Йде з букетом бузку на побачення,

Біля приплаву зустріч назначена.


Над водою кружляючи з вереском

Чайки марять забутими веснами,

Над рікою закутою в береги,

Облітають старі обереги.


Чи було там весілля, чи снилося,

Може в квітах дівча забарилося,

Як співали станичники слухало,

То ж піснями серденько забухало.


Рецензии
Люба!
Чкий чудовий, ныжний вырш!!!
Дякую.
Прочитайте, будь ласка -http://www.stihi.ru/2008/10/25/815

Бажаю щастя.
З теплом, Геннадый.

Геннадий Сивак   29.10.2011 18:50     Заявить о нарушении
Хорошие стихи...очень понравились

"Ви завважили вірно, я дещо спішу...
В кут глухий упирається
місячний промінь...
Тому кожного дня я експромтом пишу -
Мчу від станції "Мрія"
до станції "Спомин"."

Любовь Рунова   24.04.2013 07:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.