ПРОЙТИ ЖИТТЯ І ОЗИРНУТИСЬ
Пройти, добігти, промайнути,
Слід залишити і збагнути,
Що все ж таки не наслідив,
Не перебув – таки прожив
Свій часу шлях, з’яву єдину,
Що невблаганно мчить до сплину
Усе стрімкіш. Без вороття...
Й чи згадка там чи забуття
Ховається в байдужій млі
Й в кістках холодної землі
Та й нас ковтає, хто це знає...
Лиш Бог один – Він суд звершає.
Творити, жити, народити,
Дійти межі буття й прозріти
Що дихав, а не продихнув,
Щось розпізнав – не зазирнув.
Щоб пустку страху й марноти
В ту мить останню не знайти
Як з краєм станеться зіткнутись,
Й було б не прикро озирнутись.
Павло Гай-Нижник
28 вересня 2011 р.
Пройти життя i озирнутись
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2011
Свидетельство о публикации №111092802784
Свидетельство о публикации №111092802784
Рецензии