Предивний спокій, о!.. Такий Врочистий!..
Предавніх днів мовчазний свідок ти.
Як острів в океані суєти,
Кремезний, сивочолий, чистий
Архістратига Михаїла храм.
Тепло долонь безвісних будівничих,
Князів і воїнів, монахів і вірян
Зберіг.
Він чув молитви християн,
І вигуки затятих, войовничих
Безбожників.
Епох трагічний злам
Не похитнув його. А бачив - ой, багато! -
Війну, наругу, відданість святу,
Найвищий подвиг, зраду, суєту…
В іконостас палаючий – багаття!..
Нажахано вдивлявся древній храм.
У Видубицькому урочищі врочистий
Предивний спокій. Бані у блакить
Здіймає церква. Дзвін луна. В цю мить
Упевненість – над Києвом Пречиста
Стоїть і Михаїл Архангел сам.
12.05.2011
Предивний спокiй. У Видубичах
© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №111092800181
Свидетельство о публикации №111092800181
Рецензии