Візьми мене! Я - яблуко багряне,
Що серед листя визріло давно.
Моїх братів вже серпень полум"яний
Відправив чи на сік, чи на вино...
Вже ген коли школярики пробігли,
Несучи їх, надкушених, в руках.
А я - одне... Повір же мені, бігме,
Залишилось! З рум"янцем на боках,
З таким запасом літнього завзяття,
Що аж крізь шкірку соком цебенить,
І з сонця незагашеним багаттям,
Що може твоє серце ще зігріть
Таким теплом, що кращого не має
Увесь цей світ. Дарма таке шукать...
Візьми мене! Прошу тебе, благаю!
Бо хочу все, що маю, я віддать.
Лише тобі...
Яблуко
© Copyright: Александр Афонин 4, 2011
Свидетельство о публикации №111092709336
Свидетельство о публикации №111092709336
Рецензии
Изумительное стихотворение! " Только тебе хочу отдать всё, что имею..." - щедрость души налицо. В принципе, прочла несколько Ваших стихов - добрые, светлые, поднимающие настроение. Излучайте Ваш свет и дальше - он так нужен людям! С глубоким уважением,
Валентина Прохоренко 06.10.2011 17:12 • Заявить о нарушении
Валентина Прохоренко 06.10.2011 17:12 • Заявить о нарушении