Байдуже летять кудись бажання.
Новий день - не причина життя,
не причина залишити зрання
На чужих подушках почуття.
Без заборон, турботи навпростець
Закриті вікна чорними стрічками.
Я бюсь об стіни, шукаючи кінець
Із лабіринту, що накрили свічками.
Без причин на життя чи на смерть-
Це моє неосмислене право
Ти набераєш чужий номер вщент
Застигаєш від голосу мляво.
Де пахло бузком, триматися важче
Два погляди дивляться в небо з вікна
Всіх розділило мовчання ледаче
Сильно стискаєш сльозу в рукавах.
Їх кинуто в бездну буденних розваг
Остання причина німого рівняння
Сумно доля розстелить число противаг
Завязавши думки хвилинам мовчання.
Не причина...
© Copyright: Хельга Рейнер, 2011
Свидетельство о публикации №111092707861
Свидетельство о публикации №111092707861
Рецензии