Я чекаю пришестя бога о четвертiй тридцять чотири
О четвертій тридцять чотири.
Я рахую синці язиком і розписую шрами.
Ніч пропита, холодна
І ще не прожита.
Ти зі мною ламана,
Як кардіограма,
Я вирізую в тебе на стегнах слова
Непотрібної більше молитви.
Я чекаю пришестя бога,
Що ніколи більше не прийде.
Я на ребрах твоїх цілувала сліди,
Ти сказала, що він ішов по воді,
А я злизую кров, що пеклась у тобі
Під його стрункими ногами.
Я чекаю, що ти ляжеш
У холодні дзвінкі стіни
Що зашиєш безумства мого грами
Під зміїну свою шкіру.
Я проріжу в прямій спині
Два ажурних вікна, щоб ловити вітри.
Я чекаю пришестя бога,
Що за мить розпадеться на три.
Свидетельство о публикации №111092700240