Пам’яті Машуні
Летіла – птахою – у ніч.
Густіла темінь зусибіч.
Зміїлась коброю дорога.
Раптово – на межі світів...
Хто приголубив? Хто зустрів?
Спіткала захисток у кого?
Що мовила? Згубив те вітер…
Мовчить тополя співчутливо.
Жалобою зітхнуло тіло
Востаннє у роздертім світі.
Тонесенькі у Клото ниті
Журба розтяла наболіла.
Тримають маму затужілу
Онуки клопітливі сіті…
Летiла птахою у нiч...
© Copyright: Надя Чорноморець, 2011
Свидетельство о публикации №111092605988
Свидетельство о публикации №111092605988
Рецензии