Не лякайте роки сивиною,
Ще вирує в душі водограй.
Коли поряд кохана зі мною,
Я прошу тебе, серденько, грай.
Щоби музику всюди почули,
І в далекій моїй стороні.
Мене довго іще не забули,
Стає легко на серці мені.
Приїжджаю я рідко додому,
У віршах тепер згадую все.
На душі стає тепло при цьому,
У село мене думка несе.
Щоб побачити цвіт матіоли,
І вдихнути цей запах п’янкий.
Завітати до старої школи,
Сміх дитинства почути дзвінкий.
Ця пора не проходить з роками,
Вона в пам’яті нашій живе.
Там могили бабуні і мами,
І бузок кожну весну цвіте.
Моя сторона
© Copyright: Борис Мохонько, 2011
Свидетельство о публикации №111092605194
Свидетельство о публикации №111092605194
Рецензии