До могил древнього народу... ч. 1

                "Така ось, повість невесела
                з історії мого народу..."
 
                1
До могил древнього народу
Вкритих травою забуття
Несуть вітри, сини Природи
Сумну мелодію буття.
Коли зоря в небі заграє
І я до них в степ полечу
Туди де Слава не вмирає,
Де курган лицарів збирає,
– Пухом земля вам, прошепчу
Недремна варта мого краю...

                2
Мій прадід був
Веселий козарлюга
Любив горілочку,
Опісля ще й жінок,
Коли з походу повертався з Лугу*
До ночі сміхом вибухав шинок.

Бо мав від неба він,
П’янку, веселу вдачу
Його за хміль, топили на Січі*
Зранку казав –
Коли життя в бою не втрачу
Вернусь в Эсмань*,
Збудую хату з лободи.

Якби ж то так...
Тримати списа прадід міцно міг,
А от обіцянку про лободу, забув...
І знову багатів шинкар в Эсмані
Бо ті трофеї, що шаблюкою здобув
В заморському поході на османів,
Танули в шинку, мов останній сніг
Під розпашілим сонечком весняним.

Тому і був козак не багатій
Одне казав:
– В душі багатство маю,
І зовсім не такий вже я й тюхтій
Та й ціну - і собі, і людям знаю.
І по селу про нього пішла слава
Різні плітки, веселі побрехеньки…
З тих пір - всіх нас,
Нащадків козарлюги
І по сьогодні кличуть Лободенки.

І я із них...
Зізнаюсь - ніде правди діти
Що чув в піввуха, сонний на печі
Про лицарські походи свого діда
На клятих ляхів, турків, паничів...

Легенди прадідів про ту, сиву добу,
Про честь, про волю, славу та журбу
Я не забув, я не забув!
І нині те, що колись чув,
Мені до болю душу крає….
Тож ставлю прадідам свічу
Коли зоря нічна заграє,
Над степом скіфським полечу
І цю осанну присвячу
Лицарям честі,
Степового краю...

26.09.2011р

прим:  ілюстрація талановитого Чернігівського художника, Олега Синельника!

* – з Лугу – так козаки між собою, називали Січ
* – Січ – укріплені козацькі застави, гарнізони, воєнізовані городища. За суворими законами Січі, п’яниць, як порушників військової дисципліни, показово притоплювали в Дніпрі.
* – Эсмань – велике село на півночі тодішньої Слобожанщини, однойменне з протікаючою через нього річкою  (моя мала батьківщина)...

далі буде!

ч.1 - http://www.stihi.ru/2011/09/26/190
ч.2 - http://www.stihi.ru/2011/10/02/51
ч.3 - http://www.stihi.ru/2011/10/14/487