Час
Пірнає в бездну, в невідомий світ,
Обвішавшись тягучими замками,
Притихши десь він заповняє звіт.
І він не плаче, бо така є доля,
Не спинить науковець навіть лік,
Притихши десь, іде на фоні поля,
Лікує II, VII, XXI вік...
Свидетельство о публикации №111092403332
Лариса Прохоренко 23.11.2011 17:19 Заявить о нарушении