Оголена

Оголена стояла на майдані:               
Хтось обдивлявсь ще гаряче тіло,               
Коментував – під пиво мов піде… 
..........Ганьби вкривали хвилі невблаганні,
..........Перед очима світло мерехтіло,
..........Не розуміла вже я з ким і де.

Один впізнав із подивом відвертим:
«Невже вона?» –  й робив пізніше вигляд   
Немов я у розкішному вбранні.
..........Та відчувала – стала відтепер тим,   
..........Що гірше речі (Тільки от з яких ляд?)
..........Презирства ляпас, усмішки скляні. 

А інший заховав сором’язливо               
Розгублено-сталевий погляд юний –               
Зацьковане маленьке вовченя.      
..........В душі гармидер, з жалю й болю злива,
..........Розірвані тонкі емоцій струни…
..........Подалі б бігти… Швидше… Навмання…

Та веселився той, хто білий одяг          
Зірвати з мене всім зумів на втіху –   
Чи то пишався, чи пожартував…         
..........Навіщо був шалений, дикий потяг,
..........Довірливість до дурості, до сміху –
..........Стою оголена - безглуздіша з вистав.