КРАЮ МІЙ
Обійми мене,
Мій краю волошковий,
Ніжним подихом
Незайманих лісів.
Поцілуй у щоки
Дощиком ранковим,
Викупай у гусячій росі.
Я ж бреду, чалапаю, гелгочу…
Краю журавлиний…
Гулі-геля-гель…
Так спішу признатися,
Що хочу (дуже хочу)
Танути у росах кожен день.
Лоскочи до сміху
Вівсяним колоссям,
Призови святим відлунням
В каяття.
І сховай, закутай
У верби волосся,
Як матуся в пазуху дитя…
Обійми мене,
Мій краю рушниковий,
Прив’яжи душевну пісню
До сльози.
Закохався я в густі
Та чорні брови
Літньої ранкової грози.
Розтопи холодне
Моє серце,
Подаруй небесні громоголоси.
Краю мій –
Наповнене відерце:
Радості, любові та краси…
21.09.2011р.
(Різдво Пресвятої Богородиці)
КРАЮ М Й
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111092107604
Свидетельство о публикации №111092107604
Рецензии