Сумно
запеленавсь у тихий смуток
зимовий вечір.
Вологим холодом - за комір,
кружляє сніг в лінивій втомі,
ляга на плечі.
Душа чекає хуртовини ,
як кари за якусь провину
і, мабуть, плаче.
Зимовий вечір очі сушить,
а сліз, що капають на душу,
ніхто не бачить.
Свидетельство о публикации №111092107166
Ольга Сасская 04.04.2013 11:33 Заявить о нарушении
Владимир Хроленко 07.04.2013 14:19 Заявить о нарушении