Небилици мишки 4

    - 4 -

 Дзелькнув знову Дзвоник -
 Від втоми згинув слід.
 Ведмедик, з ним і Коник
 Ведуть нас у похід.

 - Цікавенька планета,-
 Промовить кожен гість.
 Ні книжка, ні газета
 Про все не розповість.

 Тут голубі і сині
 Дерева і кущі.
 На дубі й горобині
 Не листя, а плащі.

 І навіть черевички
 На дереві висять.
 Нема такої звички,
 Щоб десь їх купувать.

 А небо тут зелене,
 Як на землі трава.
 Йде обертом у мене
 Від того голова.

 Он кольору салату
 Струмочок дзюркотить,
 І ящірка кудлата
 Повзе - води попить.

 Ще й Мишку я зустріла,
 Що паслась у траві.
 Були у неї крила
 Й ріжок на голові.

 - Здорова будь, сестричко!-
 Кажу ласкаво так, -
 - Мов шовк, оця травичка,
 Яка вона на смак?
 
 А Мишка засміялась,
 Крильцями - тріп-тріп!
 - Невже не здогадалсь?
 Це запахущий кріп!

 А поміж стебел кропу
 Що, думаєш, росте?
 Цукерки із сиропом -
 Для нас і для гостей!

 Зібрала півцеберка,
 Числом уже до ста.
 Ось на - візьми цукерку!-
 І справді - смакота!

 Ведмідь і Качка, й Коник
 Поласували теж.
 І навіть срібний Дзвоник
 Цукерку з"їв. Авжеж!